Інформаційні технології — Вікіпедія
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший термін інформаційно-комунікаційні технології (information and communication technologies, ICT) — сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, об’єднаних з метою збирання, опрацювання, зберігання і розповсюдження, інформації в інтересах її користувачів.
Інформація — будь які відомості або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Інформаційний ресурс — сукупність документів у інформаційних системах, тобто книги, статті, архівах, банках даних тощо.
Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших, матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.
З поняттям інформаційного ресурсу пов’язане поняття інформаційної технології.
Інформаційна технологія‘‘‘ — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп’ютерних обчислювальних систем.
У наш час людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На базі цієї техніки з’являється новий вид технологій — інформаційні. До них відносяться процеси, де «вихідним матеріалом» і «продукцією» є інформація. Зрозуміло, що інформація, яка переробляється, зв’язана з визначеними матеріальними носіями , отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але останнє не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут грає інформація, а не її носій. Як виробничі, так і інформаційні технології виникають не спонтанно, а в результаті технологізації того чи іншого соціального процесу, тобто цілеспрямованого активного впливу людини на ту чи іншу область виробництва і перетворення її на базі машинної техніки.
Інформаційна технологія — цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.[джерело?]
Інформаційна технологія — це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу.
Інформаційні технології — сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, висновок і поширення інформації. Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів.[джерело?]
Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми. У вузькому значенні «інформаційні технології» — це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо і відеоінформації на основі електронних засобів комп’ютерної техніки і зв’язку.
Початок розвитку — з 1960-х років XX століття, разом з появою і розвитком перших інформаційних систем.
Інвестиції в інфраструктуру та сервіси Інтернету викликали бурхливе зростання галузі ІТ наприкінці 1990-х років XX століття.
Основоположником ІТ в Україні й у колишньому Радянському Союзі став В. М. Глушков, засновник всесвітньовідомого Інституту кібернетики НАН України, що носить зараз його ім’я[1].
Початком процесу формування інформатики, як наукової дисципліни, що вивчає загальні властивості інформації та інформаційних процесів, а також методи і засоби їх забезпечення, вважають 1895 p., коли в Брюсселі було створено Міжнародний бібліографічний інститут. Після Другої світової війни бурхливо розвивалася кібернетика як загальна наука про управління і зв’язок у різних системах: штучних, біологічних, соціальних. Народження кібернетики прийнято пов’язувати з опублікуванням (1948 р.) американським математиком Норбертом Вінером відомої книги «Кибернетика или управление и связь в животном и машине». У цій праці висвітлено шляхи створення загальної теорії управління і закладено основи методів розглядання проблем управління та зв’язку для різних систем з єдиної точки зору. Розвиваючись одночасно з розвитком електронно-обчислювальних машин. Кібернетика згодом ставала більш загальною наукою — наукою про перетворення інформації. Під інформацією у кібернетиці розуміють будь-яку сукупність сигналів, впливів або відомостей, які деяка система сприймає від навколишнього середовища (вхідна інформація), видає у навколишнє середовище (вихідна інформація), а також зберігає у собі (внутрішня, внутрісистемна інформація).
Види сучасних інформаційних технологій[ред. | ред. код]
- Інформаційна технологія опрацювання
- Інформаційна технологія керування
- Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень
- Інформаційна технологія експертних систем
Інформаційній технології мають наступні властивості:
- високий ступінь розчленованості процесу на стадії, що відкриває нові можливості для його раціоналізації і перекладу на виконання за допомогою машин. Це — найважливіша характеристика машинного технологічного процесу;
- системна повнота (цілісність) процесу, що повинний включати весь набір елементів, що забезпечують необхідну завершеність дій людини при досягненні поставленої мети;
- регулярність процесу й однозначність його фаз, що дозволяють застосовувати середні величини при їхній характеристиці, і, отже, що допускають їхню стандартизацію й уніфікацію. У результаті з’являється можливість обліку, планування, диспетчеризації інформаційних процесів.
Класифікація[ред. | ред. код]
Інструментарій інформаційної технології — один або декілька взаємопов’язаних програмних продуктів для певного комп’ютера, технологія роботи, за допомогою яких користувач досягає поставленої мети[джерело?].
Інструментарієм можуть слугувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп’ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи тощо.
Використання інформаційних технологій[ред. | ред. код]
Зараз інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади. Розроблені концепції впровадження ІТ в наукові заклади, фабрики тощо. Наприклад Концепція впровадження інформаційних технологій у законодавчих органах влади передбачає як автоматизацію самого процесу, так і аналізу роботи, налагодження спілкуванням між різними органами влади та населенням.
Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посідає 56 місце (2016; Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді). У попередньому рейтингу Україна займала 71 позицію. Єдина конкурентна перевага, яку має Україна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри, тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування [2].
У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій.
Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільшим ростом ІТ —сектору економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Велика Британія та Норвегія.
США, лідер рейтингу минулого року, опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.
Всього розглядалося понад 122 країни, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їхній розвиток і конкурентноздатність.
2009 року KPMG внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій.
ринковий інформаційний простір (Marketspace) — Ринки, засновані на інформаційних технологіях.
- Розвиток з використанням ІТ (e-Development) — соціально-економічний розвиток, ґрунтований на масовому використанні ІТ.
- Доместикація нової техніки (англ. Domestication of the new technology, від лат. domesticus — «домашній» («одомашнення», приручення диких тварин)) — інтеграція ІТ в повсякденне життя.
- Основи інформаційних технологій і систем : навч. посіб. / В. А. Павлиш, Л. К. Гліненко ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. – 500 с. : іл. – Бібліогр.: с. 486-494 (129 назв). – ISBN 978-617-607-440-3
- Основи інформаційних технологій : навч. посіб. [для студентів ВНЗ, які хочуть підвищити свої знання в галузі інформ. технологій згідно із стандартом European Computer Driving Licence] / Т. М. Басюк, Н. О. Думанський, О. В. Пасічник ; за наук. ред. В. В. Пасічника ; М-во освіти і науки України. – [Нове вид.]. – Львів : Новий Світ-2000, 2011. – 390 с. : іл. – (Серія «Комп’ютинг»). – Бібліогр.: с. 387-389 (43 назви). – ISBN 978-966-418-121-8
- Adelman, C. (2000). A Parallel Post-secondary Universe: The Certification System in Information Technology. Washington, D.C.: Міністерство освіти США.
- Allen, T., and M.S. Morton, eds. 1994. Information Technology and the Corporation of the 1990s. New York: Oxford University Press.
- Shelly, Gary, Cashman, Thomas, Vermaat, Misty, and Walker, Tim. (1999). Discovering Computers 2000: Concepts for a Connected World. Cambridge, Massachusetts: Course Technology.
- Webster, Frank, and Robins, Kevin. (1986). Information Technology—A Luddite Analysis. Norwood, NJ: Ablex.
- The Global Information Technology Report 2008–2009. World Economic Forum and INSEAD. 2009. ISBN 978-92-95044-19-7. Архів оригіналу за 1 жовтень 2009. Процитовано 14 березень 2012.
uk.wikipedia.org
Портал:Інформаційні технології — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошукуСтів Возняк (повне ім’я Стівен Гері Возняк, англ. Stephen Gary Wozniak; 11 серпня 1950, Сан-Хосе (Каліфорнія), США) — піонер комп’ютерних технологій, конструктор (разом з Стівеном Джобсом) одного з перших персональних комп’ютерів у світі (США), співзасновник фірми Apple. Стефан Возняк — за походженням українець, батько українець, мати — німкеня. Батьки Стіва переїхали до США після війни.
Стів вважається одним із батьків революції персональних комп’ютерів, якої значно сприяли його винаходи в 1970-х роках. Він заснував Apple Computer (нині Apple inc.) разом зі Стівом Джобсом у 1976 році. У середині 1970-х він створив комп’ютери Apple I та Apple II. Apple II здобув неймовірно велику популярність і згодом став найрозповсюджуванішим персональним комп’ютером 1970-х і початку 1980-х років.
У Стівена було кілька псевдонімів, таких як: «The Woz», «Wizard of Woz» і «iWoz» (каламбур; гра слів з iBook’ом та іншими продуктами фірми Apple). «WoZ» (скорочення від «Wheels of Zeus») — це ще й ім’я компанії, яку заснував Стівен. Також він створив початковий прототип класичної гри Breakout для Atari, за 4 дні. Далі…
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про інформаційні технології.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який Ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук«, що знаходится згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти«. Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
- Socket sTRX4 — почато 28 листопада 2019 користувачем Yuriz
- Stalkerware — почато 24 листопада 2019 користувачем Goo3
Усього знайдено статей: 15215 (29 листопада 2019)
- Подальше вдосконалення загальнодоступної мережі Інтернет багато хто пов’язує з впровадженням концепції семантичної павутини, що дозволило б людям і комп’ютерам більш ефективно взаємодіяти в процесі створення, класифікації та обробки інформації.
- «Абілін»(англ. Abilene Network) — високошвидкісна експериментальна мережа, створена та підтримувана американським консорціумом «Інтернет2» (англ. Internet2). Сам консорціум є некомерційною організацією і займається розробкою передових додатків і мережевих технологій. Його мережа Абілін вже об’єднує більше 230 американських університетів, наукових центрів та інших установ. Особливістю мережі Абілін є висока швидкість передачі даних, теоретично вона може досягати 10 Гбіт/с, реально швидкість складає близько 6-8 Гбіт/с.
- Вперше трактування слова комп’ютер з’явилося в 1897 році в Оксфордському англійському словнику. Його укладачі тоді розуміли комп’ютер як механічний обчислювальний пристрій. В 1946 році словник поповнився доповненнями, що дозволяють розділити поняття цифрового, аналогового і електронного комп’ютерів.
- Латиною слово computo означає «вираховую».
- Компанія, яка 1956 року випустила перший жорсткий диск, уже кілька років їх не виробляє.
uk.wikipedia.org
Інформаційно-комунікаційні технології — Вікіпедія
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) — часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з’єднань), комп’ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу.[1] Вираз вперше було використано в 1997[2] році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії[3], який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Дана технологія пов’язана зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформації. Цей вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією. Концепція інформаційних технологій була додана до елементу комунікації і виникла у 1980-ті роки. Наразі ІКТ включають апаратні засоби (комп’ютери, сервери тощо) та програмне забезпечення (операційні системи, мережеві протоколи, пошукові системи тощо). У сучасному світі інформаційно-комунікаційні технології є важливою і невід’ємною частиною держави, бізнесу та приватного життя.
Термін ІКТ в наш час[коли?] також використовується для позначення об’єднання (конвергенції) аудіовізуальних та телефонних мереж з комп’ютерними мережами через один кабель або з’єднувальну систему. Є великі економічні стимули (величезна економія коштів за рахунок вилучення телефонної мережі) при об’єднанні аудіовізуальних, телефонних та електромереж з системою комп’ютерної мережі використовуючи одну єдину систему кабелів, сигнал розподілу та управління. Це в свою чергу стимулювало зростання організацій, які використовували термін ІКТ у своїх назвах, щоб вказати на їхню спеціалізацію в процесах об’єднання різних мережевих систем.
Кібер-знущання, фішинг, маскування — одні з небезпек ІКТ.
Тенденції та нові концепції на шляху ІКТ[ред. | ред. код]
ІКТ часто використовується в контексті «дорожньої карти», з метою дізнатися, на якому етапі вибраного шляху перебуває організація, з врахуванням її потреб[4] у сфері ІКТ. В багатьох школах, університетах та коледжах термін вживається як загальний, що охоплює сферу інформаційних систем / технологій на організаційному рівні, розробки програмного забезпечення та обчислювальної техніки систем[5].
Стандарти є дуже важливими для ІКТ, так як вони визначають зрозумілу мову технологій. Це особливо актуально, оскільки ключовою ідеєю ІКТ є те, що пристрої зберігання інформації можуть безпроблемно комунікувати через медіа спосіб з мережами зв’язку та обчислювальними системами. Відкриті стандарти та стандарти організацій, такі як Асоціація телекомунікаційної промисловості в Сполучених Штатах і ETSI в Європі відіграють особливу роль.
Основними організаціями, які розробляють та сприяють впровадженню стандартів в галузі комп’ютерних мереж є[6]:
- Міжнародний телекомунікаційний союз (МТС) (ITU — International Telecommunication Union). Стандарти МТС поділяються на серії. Стандарти кожної серії присвячені одній тематиці і позначаються великою літерою латинського алфавіту.
Після літери ставиться крапка і номер стандарту. Наприклад, літерою V позначаються стандарти щодо передавання даних телефонними каналами, літерою X — стандарти щодо мереж передавання даних, літерою Q — стандарти щодо телефонної комутації та сигналізації;
- Технічний комітет 97 — комітет міжнародної організації зі стандартизації (ISO — International Organization for Standardization). Технічний комітет розробляє стандарти щодо опрацювання інформації за допомогою ЕОМ.
Стандарти цієї організації позначаються чотиризначним числом та суфіксом ISO. Наприклад, стандарт, який стосується протокольного стеку ТСР/ІР має позначення 7498 ISO;
- Комісія з питань діяльності Internet (IAB — Internet Activities Board) — розробляє стандарти щодо діяльності Internet
Дотримання стандартів, які розроблені цими організаціями, обов’язкове під час проектування, створення та експлуатації будь-яких комп’ютерних мереж.
Останнім часом багато компаній застосовують різноманітні ІКТ системи, наприклад, для захисту природи. Wipro була провідною компанією, що організувала проект «Earthian», в якому студенти виступили з ідеями використання технологій на благо суспільства. Проект ЮНЕСКО Information for All Program (IFAP) забезпечує платформу для обговорення та прийняття рішення на етичних, правових і соціальних засадах розвитку ІКТ.
- Caperna A., Integrating ICT into Sustainable Local Policies. ISBN 9781615209293
- Carnoy, Martin. «ICT in Education: Possibilities and Challenges.» Universitat Oberta de Catalunya, 2005.
- «Good Practice in Information and Communication Technology for Education.» Asian Development Bank, 2009.
- Grossman, G. and E. Helpman (2005), «Outsourcing in a global economy», Review of Economic Studies 72: 135–159.
- Oliver, Ron. «The Role of ICT in Higher Education for the 21st Century: ICT as a Change Agent for Education.» University, Perth, Western Australia, 2002.
- Walter Ong, Orality and Literacy: The Technologizing of the Word (London, UK: Routledge, 1988), in particular Chapter 4
- Measuring the Information Society: The ICT Development Index. International Telecommunication Union. 2009. с. 108. ISBN 9261128319. Архів оригіналу за 5 березень 2009. Процитовано 7 січень 2012.
uk.wikipedia.org
технології — що це таке? Для чого потрібні IT-технології? — ITstatti.in.ua
Останнє оновлення: П’ятниця, 24 червня 2016
Обсяг нових знань в останнє століття зростає в геометричній прогресії. Щоб не захлинутися в потоці інформації, швидко знаходити її і грамотно використовувати, існує ціла галузь діяльності – IT-технології. Що це означає, можна здогадатися, розгорнувши абревіатуру IT – Information Technology. Все що пов’язано з інформацією – пошук, зберігання, передача — відноситься до IT-технологій.
В давнину теж існували IT-технології. Знання записувалися на пергаменті, папірусі, папері. Передача даних здійснювалася гінцями, голубиною поштою, в 19-му столітті людство освоїло радіо та телеграф. Зберігання інформації здійснювалося у бібліотеках і архівах.
Але, звичайно, бум інформаційних технологій стався в 20-му столітті, коли з’явилася обчислювальна техніка. Комп’ютерні системи показали найбільшу ефективність при роботі з інформацією, тому, говорячи про IT, часто маються на увазі саме комп’ютерні технології.
Передача даних
Обмін інформацією вийшов на новий рівень після відкриття електрики. Можливість передавати дані за допомогою електричних сигналів стала найважливішим досягненням IT — технології. Що це дало простим людям?
Наші сучасники тепер можуть спілкуватися один з одним з будь-якої точки земної кулі. З’явилася можливість отримати освіту, не виходячи з дому. Мережа інтернет в чому замінила традиційні джерела знань. Оцифрування паперових книг, літописів, документів йде повним ходом. Цифрові копії безцінних творів стають доступними всім бажаючим.
На зорі інтернету обсяги переданої інформації були сильно обмежені. Наприклад, для того щоб завантажити собі на комп’ютер музичну запис, потрібно 15 хвилин. Вдосконалення методів передачі даних дозволило збільшити швидкість обміну даними в сотні разів. Це відкрило нові можливості — такі, як проведення відеоконференцій, вебінарів, онлайн-перегляд ТБ-передач, IP-телефонію.
Зберігання даних
Передача та зберігання даних тісно взаємопов’язані. Якщо не буде можливості зберігати великі обсяги інформації, потужні канали зв’язку теж не будуть затребувані. І в цій області інформаційних технологій досягнутий великий прогрес. Вартість жорсткого диска змінюється слабо, але обсяг інформації, яку можна на нього записати, за десятиліття збільшився в десятки разів.
Для порівняння, обсяг пам’яті вінчестера в 1995 році становив близько 500 Мб, в 2005 вже 80 Гб, а в 2015-му більшість перевалила рубіж в 1 терабайт. В мережі інтернет для зберігання даних використовуються сервери. По суті, це звичайні персональні комп’ютери, заточені на зберігання даних. Для більшої економічності їх об’єднують в дата-центри – дітища IT-технології. Що це як не один з символів постиндустрионального суспільства? В одному приміщенні можуть знаходитися сотні серверів. Кількість електроенергії при цьому спожите ними, може досягати вироблення невеликої електростанції.
Бази даних
Зберігання і передача даних, звичайно, дуже важливі, але лише за умови швидкого пошуку та обробки потрібної інформації. Тут теж досягнутий великий прогрес. Для зберігання інформації розроблено бази даних, які дозволяють обробляти та отримувати інформацію оптимальним чином. Комп’ютерні бази даних увійшли у всі сфери людської діяльності. Вони стоять і в квитковій касі, і в медрегистратуре, з їх допомогою складається розклад уроків у школі.
Існують безкоштовні і комерційні бази, як для окремого користувача, так і дозволяють звертатися до них безлічі людей одночасно. Відповідно, створені та мови програмування, що дозволяють створювати бази даних для різних ситуацій.
Пошук даних
Не заблукати в бурхливому океані інформації нам теж допомагають IT-технології. Що це за назви — Google, Yandex, Rambler — знають, напевно, всі користувачі інтернету. Величезна кількість інформації, накопиченої у всесвітній павутині, робить пошук потрібних відомостей нетривіальним завданням.
Неможливо перевіряти кожен документ від початку до кінця, інакше кожен запит оброблявся б тижнями. Тому розробники пошукових систем вдаються до різних хитрощів. Так, наприклад, кожен сайт має ключові слова, пошук по яким відбувається в першу чергу. Крім того, знайдені сторінки потрібно відсортувати за ступенем важливості, щоб користувач зміг би з перших знайдених сайтів витягти максимум корисних відомостей.
Також пошукова система повинна відсікати ресурси, які штучно накручують собі рейтинг. Пошукові системи розробляють великі команди програмістів. Їх засновники стають мільярдерами, а вартість реклами на головній сторінці пошуковика коштує астрономічні суми — все тому що щодня її відвідують мільйони користувачів.
Нехай мене навчать
Як можна отримати професію в області IT-технології? Це перш за все вузи. Професії, пов’язані з комп’ютерною технікою, програмуванням, інформаційними технологіями, дуже затребувані зараз. В інститутах та університетах з’явилися нові кафедри, щоб забезпечити ринок праці фахівцями в області IT-технології. Навчання традиційно йде з упором на теорію. З одного боку, ці знання досить абстрактні, і безпосередньо застосувати їх у практичній діяльності складно. З іншого — професія IT-спеціаліста передбачає навчання протягом усього життя, і фундамент, закладений у вузі, допоможе випускнику швидко освоїти новітні розробки.
Є й інший шлях стати професіоналом у цій галузі. В даний час випущена маса літератури, присвяченої IT-технології. «Для чайників» — так називається, напевно, найпопулярніша серія книг, присвячених основам програмування, проектування баз даних, веб-дизайну, мережевих технологій і так далі. Навчання за такого роду літературі теж має свої переваги. Практично завжди вона носить суто прикладний характер, написана легким зрозумілою мовою. Зробивши перші кроки, можна почати заробляти перші гроші на біржі фрілансерів, виконуючи нескладні завдання за смішні гроші, але здобуваючи безцінний досвід. При належному старанні можна за 5 років досягти помітних успіхів.
Обидва підходи мають право на існування, тим більше, іноді навчання у вузі стає недоступним фінасово міркувань. Розвиток IT-технології настільки стрімко, що вузівська освіта просто не упевает за нею. Воно дає певний фундамент, але багатьом речам доведеться вчитися заново. Та й взагалі, специфіка спеціаліста з інформаційних технологій така, що вчитися доведеться постійно, щоб залишатися затребуваним на ринку праці.
Перспективні розробки
З новітніх розробок та напрямів IT-технологій можна відзначити хмарні технології. Якщо раніше для роботи встановлював на своєму комп’ютері потрібні додатки, то тепер все більше сервісів з’являється в інтернеті. Графічні і текстові редактори, обробка відео прямо в браузері вже нікого не дивують. З’являються бухгалтерські й управлінські програми, що дозволяють бути в курсі подій далеко від робочого місця.
Активно ведуться роботи з розпізнавання людського голосу та зображення. Якщо комп’ютер навчиться розпізнавати зображення, то це стане черговим проривом IT технології. Фото з документів можна буде перевіряти в автоматичному режимі. Це стане великою підмогою для правоохоронних органів та прикордонної служби. Впевнене розпізнавання людської мови в майбутньому дозволить управляти комп’ютером найбільш звичним людині способом.
Тисячі статей, сайтів, книг присвячено IT-технології. Що це таке? Неможливо повною мірою передати в рамках одного огляду. Але якщо вас зацікавив світ інформаційних технологій, то завдання статті можна вважати виконаною.
Також читайте — Seo — що це таке, Сео оптимізація і просування сайту для початківців.
Сподобався матеріал? Будь ласка, репости!
Цей матеріал написаний і опублікований одним з наших авторів (експертом у своїй справі). За кожною статтею стоїть досвідчений співробітник нашої команди, який перевірив матеріал на помилки і актуальність. Познайомитися з нами можна в розділі — «Редакція сайту».
Додати коментар
itstatti.in.ua
ІТ-пропагандист — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
IT-пропагандист (ІТ-проповідник, IT-євангеліст) — фахівець, який професійно займається пропагандою в сфері інформаційних технологій. Як правило, це людина, яка акумулює навколо себе деяку масу людей з метою створення цільової аудиторії для просування продукту на ринку та затвердження його як технологічного стандарту, з можливістю виникнення мережевого ефекту[1]. Роботу професійних IT-пропагандистів використовують компанії для просування власної технології або продукту, і подальшої фіксації на ринку як стандарту або бренду. Найчастіше IT-пропагандисти просувають щось виходячи з власного інтересу або альтруїзму (участь в розробці відкритих стандартів).
IT-пропагандисти можуть працювати як офіційно, так і неофіційно, від імені компаній або організацій, або як незалежні або відкриті джерела просування, тобто, на індивідуальній основі, наприклад, поширення ідей вільного програмного забезпечення (Open Source). IT-пропагандист просуває технології і продукти шляхом написання статей, ведення блоґів, проведенням семінарів і вебінарів, демонстрацій та презентацій, веденням переговорів. Слово «євангеліст» для одного з варіантів назви запозичене з релігійної лексики тому, що використовуються подібні інструменти подання та поширення інформації, засновані на ідеології і формуванні спільноти прихильників. Термін «software evangelist» було вперше вжито Майком Мюрреєм з підрозділу Macintosh.[2] Одним з перших ІТ-пропагандистів, який просував бренд компанії на рівні культу був Майк Бойч (Apple Inc.). Ця діяльність вимагає як навичок продажу і володіння технологіями просування товарів чи послуг, так і вміння переконувати потенційного покупця або користувача, змінюючи його погляди і змушувати переходити від старих стандартів до нових. Маркетинговий аспект ролі ІТ-пропагандиста описано в книзі Джеффрі Мура про життєвий цикл сприйняття технології.
Відомими ІТ-пропагандистами є Вінт Серф (Google), Джефф Барр (Amazon.com), Дон Бокс (ActiveX), Гай Кавасакі, Алекс Сент-Джон (DirectX) та Роберт Скобл (в своїй попередній ролі в Microsoft). У світі вільного програмного забезпечення такими беззаперечними авторитетами є Марк Шаттлворт та Річард Столлман.
У листопаді 2006 року фахівцями з Microsoft, Sun Microsystems і Yahoo! було створено професійну організацію під назвою Глобальна мережа ІТ-євангелістів.
- Moore, Geoffrey Crossing the Chasm
- Rackham, Neil SPIN Selling
- Kawasaki, Guy Rules for Revolutionaries
- Kawasaki, Guy The Macintosh Way
uk.wikipedia.org
IT СумДУ
Skip to content Menu ≡ ╳- Головна
- Новини
- Новини структурних підрозділів ІТ СумДУ
- ЦТОІС
- Стартап СумДУ
- Новини, оголошення
- Архів розсилки
- Новини структурних підрозділів ІТ СумДУ
- Студентам
- Викладачам
- Проекти
- TEMPUS INURE
- Навчально-методичний центр “Проф-ІТ” (НМЦ Проф-ІТ)
- Стартап-центр “New Generation” (СЦ ЦКТ)
- ЗD – інновації
- Обчислювальний кластер СумДУ
- Проекти Центру інформаційних систем (ЦІС)
- Загальна Структура ІІС
- Інформаційна Система Електронного Документообігу
- Web-Система СумДУ
- Інформаційно-аналітична система «Університет»
- Інформаційна система “Тестування”
- Інформаційна система електронного навчання СумДУ
- Інформаційно-бібліотечна система
- Структура
- IT Підрозділи
- Центр технічного обслуговування інформаційних систем (ЦТОІС)
- Відділ захисту інформації в автоматизованих системах (ВЗІАС)
- Лабораторія мережевих технологій забезпечення навчального процесу та наукової роботи
- Група з адміністрування, контролю та надання прав доступу до апаратного і програмного забезпечення
- Група з адміністрування телекомунікаційного обладнання
- Відділ комп’ютерного забезпечення
- Група з комп’ютерного забезпечення, ремонту та експлуатації
- Група супроводження мультимедійного та програмного забезпечення
- Група з обслуговування медичного інституту
- Відділ проектування, монтажу та обслуговування телекомунікаційних систем
- Група з обслуговування телефонного зв’язку та АТС
- Група з обслуговування та підтримки систем сигналізації, відеоспостереження та єдиної системи часу
- Група з обслуговування, монтажу телекомунікаційних мереж
- Група з
- Центр технічного обслуговування інформаційних систем (ЦТОІС)
- IT Підрозділи
it.sumdu.edu.ua
Абревіатура, скорочення | Предмет | Розшифрування | Примітки |
---|---|---|---|
А | Армія | ||
а/с | Абонентська скринька | ||
АА1 | , | Авіаносна авіація | |
АА2 | Автоматичний аеростат | ||
АА3 | , | Армійська авіація | |
ААР | Адаптивна антенна решітка | ||
АБ1 | , | Авіаційна база | |
АБ2 | , | Авіаційна бомба | |
АБ3 | Атомна бомба | ||
АББЗЛ | Авіаційна база бойового застосування літаків | ||
АБГ1 | Авіаційна багатоцільова група | ||
АБГ2 | Агентурно-бойова група | ||
АБР | Автономний блок розведення | ||
АБС | Артилерійська балістична станція | ||
АВК | , | Авіаносний корабель | |
АВН | Апаратура визначення номеру | ||
АвПУГ | , | Авіаційна пошуково-ударна група | |
АВС | Антивірусна система | ||
Автобат | Автомобільний батальйон | ||
АГ1 | Армійська група | ||
АГ2 | Артилерійський гірокомпас | ||
АГЗ | Артилерійський гучномовний зв’язок | ||
АГІТАБ | , | Агітаційна авіаційна бомба | |
АГС | Автоматичний гранатомет станковий | ||
АД | Авіаційний двигун | те саме, що й АР1 | |
АДД | , | Авіація далекої дії | |
АДС | Аварійно-диспетчерська служба | ||
АЕП | Акустоелектричний перетворювач | ||
АЕС | Атомна електростанція | ||
АЗ | Автомат заряджання | ||
АЗГ | Автоматична зенітна гармата | ||
АЗК | Автоматизований звукометричний комплекс | ||
АЗКР | , | Автоматизований звукометричний комплекс розвідки | те саме, що й РАЗК |
АЗР | , | Артилерійська звукова розвідка | |
АЗС | Автозаправна станція | ||
АЗУ | , | Авіаційний засіб ураження | |
АІПС | Автоматизована інформаційно-пошукова система | ||
АІР | , | Артилерійська інструментальна розвідка | |
АК1 | 7,62-мм автомат Калашникова | ||
АК2 | Армійський корпус | ||
АК3 | Артилерійський комплекс | ||
АК74 | 5,45-мм автомат Калашникова | ||
АК74М | 5,45-мм автомат Калашникова, модернізований | ||
АКА | Артилерійський катер | ||
АКМ | 7,62-мм Автомат Калашникова, модернізований | ||
АКМС | 7,62-мм автомат Калашникова, модернізований зі складним прикладом | ||
АКС | 7,62-мм автомат Калашникова зі складним прикладом | ||
АКС74 | 5,45-мм автомат Калашникова зі складним прикладом | ||
АКС74У | 5,45-мм автомат Калашникова, укорочений зі складним прикладом | ||
АЛА | Авіаційні літальні апарати | ||
АЛЗ | Автономна летальна зброя | ||
АМ | Амплітудна модуляція | ||
АМВ | Аеромобільні війська | ||
АМП | Артилерійський метеорологічний пост | ||
АНБ (англ. ) | , | Агентство національної безпеки | у США |
АОЗ | Абонентський об’єкт зв’язку | ||
АОК1 | Автоматизований обчислювальний комплекс | ||
АОК2 | Аналоговий обчислювальний комплекс | ||
АОМ | Аналогова обчислювальна машина | ||
АП | Антенний пристрій | ||
АПД | Апаратура передачі даних | ||
АПК | Авіаційні прилади і комплекси | ||
АПН | Апаратура підміни номеру | ||
АППК | Автоматичний прийомопередавач команд | ||
АПР | , | Авіаційна протичовнова ракета | |
АПРК | Атомний підводний ракетний крейсер | ||
АПС | 9-мм автоматичний пістолет Стєчкіна зразка 1951 року | ||
АПУ | Автоматизована пускова установка | ||
АПУГ | , | Авіаносна протичовнова ударна група | |
АПЧ | Атомний підводний човен | ||
АПЧБР | Атомний підводний човен з балістичними ракетами | те саме, що й ПЧАРБ | |
АПЧКР | Атомний підводний човен з крилатими ракетами | те саме, що й ПЧАРК | |
АР1 | Авіаційний рушій | те саме, що й АД | |
АР2 | , | Артилерійська розвідка | |
АРБ1 | Авіаційна ремонтна база | ||
АРБ2 | Автомобільна ремонтна база | ||
АРВ | Автоматичний радіовітромір | ||
АРІ | Автоматичний реєстратор інформації | ||
АРК | Артилерійський радіолокаційний комплекс | ||
АРЛС | Активна радіолокаційна система | ||
АРМ | Автоматизоване робоче місце | ||
АРМС | Автоматична радіометеорологічна станція | ||
АРС1 | Аварійно-рятувальна служба | ||
АРС2 | Авторозливна станція | ||
АРС3 | Активно-реактивний снаряд | ||
Арта | Артилерія | ||
Артбат | , | Артилерійська батарея, | |
Артдив | , | Артилерійський дивізіон | |
Артуст | Артилерійська установка | ||
АС | Аеростат спостереження | ||
АСБК | Автоматизована система бойового керування | те саме, що й АСБУ | |
АСБУ | Автоматизована система бойового управління | те саме, що й АСБК | |
АСБ | Аеродром спільного базування | ||
АСВ | Автомат скидання відбивачів | ||
АСК | Автоматизована система керування | те саме, що й АСУ1 | |
АСКВ1 | Автоматизована система керування військами | те саме, що й АСУВ1 | |
АСКВ2 | Автоматизована система керування вогнем | те саме, що й АСУВ2 | |
АСОрПР | Автоматизована система організації повітряного руху | ||
АСУ1 | Автоматизована система управління | те саме, що й АСК | |
АСУ2 | Артилерійська самохідна установка | те саме, що й САУ1 | |
АСУВ1 | Автоматизована система управлення військами | те саме, що й АСКВ1 | |
АСУВ2 | Автоматизована система управлення вогнем | те саме, що й АСКВ2 | |
АТ1 | Акустичний трал | ||
АТ2 | Антитерор, антитерористичний | те саме, що й КТ2 | |
АТ3 | Артилерійський тягач | ||
АТБ | Авіаційно-технічна база | ||
АТО | Антитерористична операція | те саме, що й КТО | |
АТС | Автоматична телефонна станція | ||
АТЦ | Антитерористичний центр | ||
АУ1 | Адміністративне управління | ||
АУ2 | Артилерійська установка | ||
АУГ | Авіаносна ударна група | те саме, що й АУЗ | |
АУЗ | Авіаносне ударне з’єднання | те саме, що й АУГ | |
АУС | Авіаносні ударні сили | ||
АФА | Антенний фотоапарат | ||
АФС | Аерофотослужба | ||
АХНР | Аварійно хімічно небезпечні речовини | ||
АЦ | Автомобільна цистерна | ||
АЦП | Аналогово-цифровий перетворювач | ||
АЧХ | Амплітудно-частотна характеристика | ||
АЩС | Антенно-щоглова споруда |
uk.wikipedia.org